Козацькі пісні Дніпропетровщини

Назва елемента нематеріальної культурної спадщини : 
Козацькі пісні Дніпропетровщини
Інша назва елемента (якщо це можливо та необхідно): 
Козацькі пісні
Місцевість основного побутування елемента: 
Дніпропетровська область
Загальна характеристика елемента: 

Козацтво як окремий стан до тепер не зберігся, тому приналежність тієї чи іншої пісні до козацької визначається за такими ознаками, як текст та музична мова. В першу чергу, можна вважати «козацькими Піснями» ТІ ПІСНІ, в яких змальовуються козацькі походи (наприклад, «Ой, гук, мати, гук» з с. Капулівка Нікопольського р-ну), пісні про козацьких ватажків (наприклад. пісня про козацького полковника Данила Нечая «Ой з-за гори та ще й з-за лиману» з м. Жовті Води), козацька лірика (наприклад, «Із-за гір, з-за гір» з І .Підгородне ), козацький романс (наприклад, «Ішов козак з Дону» з с. Велика · Михайлівка Покровського р- ну). В цих піснях текст іде або від невизначеного розповідача, або від самого козака. Певною мірою «козацькими Піснями» можна вважати ПІСНІ , в яких змальовуються стосунки між козаком та дівчиною. Хоч у цих піснях текст зазвичай іде від дівчини, натомість їхня музична мова тотожна пісням першої групи (хіба о за виключенням козацького романсу) (наприклад , «Садом­, садом, пшениченька ланом» з смт. Межова Межівського р-ну) . Проте не всі пісні , в яких співається про козаків, є козацькими піснями. До козацької тематики зверталися автори пісень, що були створені в роки  боротьби за незалежність України 1917-1921 років, наприклад, пісні «Їхав козак на війноньку» або «Стоїть козак на орній кручі». Ці пісні виконуються по селах, але виконавці старшого віку зневажливо відносяться до цих пісень, називаючи їх  «триндичками» (наприклад, у с. Кочережки Павлоградеького р-ну).

Музичній мою козацьких пісень властива розлогість мелодії, протяжність кожної музичної фрази (народні виконавці з с. Капулівка Нікопольськогор-ну називають такого тапу пісню «затяжнà»), помітне тривання в часі кожного музичного фрагменту, навіть окремих звуків; текст пісні часто «губиться» у мелодичних розспівах окремих складів; зустрічається, як художній прийом, недоспівування окремих слів з одночасним початком іншої музичної фрази. Під час виконання пісень виконавцям властивий самозаглиблений, зосереджений стан, наближений до молитви-медитації. Козацькі пісні виконуються без супроводу музичних інструментів, зазвичай гуртом (за виключенням пісень, що належать до репертуару кобзарів-бандуристів, які виконуються соло, найчастіше під супровід бандури; ще 15-20 років тому могла йти ва про залишки кобзарської побутової традиції у Нікопольському р-н , але на сьогодні за відсутності спадкоємності явище майже вичерпано).

Для будови гуртової козацької пісні властивий сольний заспів та сольний  верхній голос. Ці функції народні виконавці , відповідно, називають дієсловами «заводити» та «виводити» («тягти»). Під впливом діяльності народних хорів верхній голос може виконувати група осіб (як, наприклад, у фольклорному ансамблі «Знахідка» з м. Жовті Води). Це призводить до спрощення мелодії верхнього голосу, втрати виконавської індивідуальності. І гуртова частина пісні зазвичай має триголосу будову (сольний верхній голос  та гуртові середній і нижній голос ). В с. Богуслав Павлоградського р-ну в деяких піснях жінки додають четвертий, найнижчий голос, який, фактично, є імітацією чоловічої партії («басити»).

Козацькі пісні виконуються зазвичай голосним насиченим звуком з формуванням його у грудній клітині, причому манера виконання є спільною як для чоло віків , так і для жінок.

Козацькі пісні в наш час частіше виконують самі жінки, рідше трапляються мішані гурти. Гуртовий чоловічий спів є реліктовим явищем, хоча за згадками жінок, чия юність припала на першу половину ХХ ст., гуртовий чоловічий спів раніше був надзвичайно поширеним явищем. Востаннє зразки чоловічого гуртового співу були зафіксован і у 2000 році у .Гаврилівка Покровського р-ну керівником фольклорного ансамблю «Буття» м. Київ) Бутом Олегом Васильовичем та на початку 2000-х років фольклористами Дніпропетровського Національного університету ім. О. Гончара у с. Новов'язівок Юр'ївського р-ну та с. Піщанка Новомосковського району.

Облікова картка: 
Для перегляду цієї карти необхідний Javascript
Галузь спадщини, яка представлена елементом: 
Національний перелік: 
Список ЮНЕСКО: