Кролевецьке переборне ткацтво

Назва елемента нематеріальної культурної спадщини : 
Кролевецьке переборне ткацтво
Інша назва елемента (якщо це можливо та необхідно): 
Кролевецькі ткані рушники, кролевецькі рушники
Місцевість основного побутування елемента: 
Кролевецькі ткані рушники, кролевецькі рушники
Загальна характеристика елемента: 

Кролевецькі ткані рушники – це мистецький виріб традиційного народного промислу українців Північно-Східного (Новгород-Сіверського) Полісся XVIІ – XXI століть. Ткацтво в Кролевці було розвинено ще з часу заснування міста (1601). За матеріалами досліджень Євгенії Спаської, ткацький цех виник у Кролевці не пізніше 1765 року, до якого входило 34 двори, що нараховували майже 100 душ, але найбільшого розвитку ткацький промисел набув у період популярності Хрестовоздвиженського ярмарку у Кролевці та Іллїнського у Ромнах (ХІХ – початок ХХ століть). Перші записи прізвищ кролевецьких ткачів датується 80-ми роками XVІІІ – це Авдіїха Оболонська зі своїми синами. У ХІХ ст. починають свою діяльність представники родини ткачів та скупників (посередників) Риндіних (або Ринді); Іван Єремійович Риндя (? – 1915) посприяв будівництву у кінці ХІХ – на початку ХХ  століття приміщення ткацьких майстерень для земської навчальної школи (пізніше – фабрика художнього ткацтва у Кролевці).  
Технологія ручного переборного ткацтва передбачає використання спеціальних багаторемізних (не менше 4-х ремізок) верстатів: тчуться такі рушники  складними техніками ручного перебору: "під парки" двостороння техніка, одностороння техніка з однією або двома закріплюючими нитками, "миропільська" одностороння техніка.
 Багатий геометризований орнамент  кролевецьких тканих рушників  складається з мотивів і символів цілком відповідних українському національному світосприйманню, укоріненому в сивій минувшині, за допомогою якого майстри  відтворюють уявлення про навколишній світ. Стилізовані візерунки, перемежовані горизонтальними смугами різної ширини, створюють неповторний  композиційний ритм, притаманний тільки кролевецьким червоно-білим святковим рушникам, які стали носіями родового коду українців та символами духовності народного мистецтва.
Кролевецькі майстри сучасності використовують бавовняні нитки білого та червоного кольорів. До середини ХІХ століття використовували лляні нитки, які вибілювали та  фарбували в червоний колір натуральними барвниками – червець звичайний, або червець польський, який заготовляли самостійно. З розвитком мануфактурного виробництва почали використовувати бавовняне прядиво, яке завозилося з південних регіонів (сучасний Казахстан), в червоний колір фарбувалося хімічними (аніліновими) барвниками. 
Класичними елементами сучасних тканих орнаментів кролевецького рушника залишаються ромби,  трикутники, поєднані вершинами,  «сухарики» (прямокутники), восьмикінечні розетки та чотири- і восьмипелюсткові квіти, геометризоване символічне зображення птахів (качечок, голубів, півнів та павичів). Центральну частину рушника заповнює характерний антропоморфний символ, який нагадує або постать жінки з піднятими руками, або форму триріжкового свічника, який з часом замінений  на «квітучий вазон».
Кролевецький рушник – це обрядовий святковий предмет. Особливу роль має кролевецький тканий  рушник в обряді весілля – це головний та важливий атрибут. Рушники дарують старостам, пов’язуючи через плече, якщо приходили до згоди. На весіллі пов’язують рушниками весільних дружок (перев’язочні рушники). На Кролевеччині, Полтавщині, Черкащині у ХІХ-ХХ століттях у весільному вбранні молода та її дружки підперезувалися рушником (підперезником) – кінцями наперед. Вінчальний рушник (той, що зараз використовують під час реєстрації  шлюбу в РАГСі), на якому стоять молоді «під вінцем», вішають на видному місці. Під весільний коровай виготовляють окремий вид тканого рушника – «під коровай».  На образи тчуться спеціальні рушники – божники.
Кролевецькі рушники приваблюють урочистою святковістю, красою та монументальністю візерунків, що яскріють червоним кольором на білому тлі, тому сьогодні вони широко використовуються:
 як елемент весільного обряду – рушники вінчальні, перев’язочні, під весільний коровай, на образи, підперезники, намітки;
 як  подарунок – вітальні рушники-панно з традиційним кролевецьким орнаментом та написами;
як елемент дизайну інтер’єру - покривають образи в оселях, прикрашають стіни офісів, кабінетів організацій та компаній,
 як  елемент декору одягу – ткані орнаменти кролевецького переборного ткацтва використовують при виготовленні сценічних та народних костюмів.
 

Інше: 
елемент декору одягу та інтер'єру
Галузь спадщини, яка представлена елементом: 
Тип переліку: 
Національний перелік: