Про конвенцію

Україна приєдналася до "Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини" - 06.03.2008 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132-17
Конвенція набрала чинність для України: 27.08.2008 .

Конвенція передбачає певні зобов'язання перед своїми підписантами:
Створення одного або кількох списків нематеріальної спадщини;
Залучення громад та неурядових організацій;
Внесення внесків до Фонду Конвенції;
Представлення проміжного звіту кожні 6 років;
Створення рамок, які дозволять зберігати й розвивати спадщину.

Конвенція ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини (2003 р.)

ЮНЕСКО є спеціалізованою організацією ООН, що працює в галузі освіти, науки, культури та комунікації з метою розвитку міжнародного співробітництва, сприяючи збереженню миру у світі. Це єдине агентство ООН, уповноважене діяти в галузі культури. У межах цього завдання ЮНЕСКО опікується збереженням культурної спадщини та заохоченням культурного розмаїття як рушійної сили розвитку та налагодження діалогу на основі поваги спільних цінностей. Організація сприяє міжнародному співробітництву, обміну знаннями та досвідом, а також допомагає державам-членам у створенні людських та інституційних ресурсів. Для досягнення своїх цілей організація діє як "лабораторія ідей", розробляє стандарти та поширює знання.

У межах своєї компетенції ЮНЕСКО займається питаннями нематеріальної культурної спадщини вже майже 70 років. Ця діяльність найповніше виражена в Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини.

Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини була прийнята на 32-й сесії Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО в жовтні 2003 року. Вона виражає величезний інтерес до охорони нематеріальної культурної спадщини держав світу і свідчить про необхідність здійснення міжнародних дій у цьому напрямку. Це перший міжнародний договір, який створює правові, адміністративні та фінансові основи для охорони та покращення нематеріальної культурної спадщини, стимулює країни світу визнати важливість цієї спадщини та дбайливо її оберігати. На кінець жовтня 2012 року Конвенцію ратифікували 146 країн.

Прийняттю Конвенції передувало ухвалення додаткових нормативних актів на термін понад 55 років. Вони утворюють набір інструментів для сприяння збереженню культурної спадщини та культурного розмаїття.

Основні цілі Конвенції

  • охорона нематеріальної культурної спадщини;
  • забезпечення поваги до нематеріальної спадщини громад, груп та окремих осіб;
  • підвищення усвідомлення важливості нематеріальної культурної спадщини на місцевому, національному та міжнародному рівнях та забезпечення того, щоб ця спадщина була взаємно оцінена різними групами;
  • розвиток міжнародного співробітництва та забезпечення допомоги усім вищезгаданим цілям.

Основні положення Конвенції полягають у тісній співпраці з носіями нематеріальної культурної спадщини - групами, громадами та окремими особами, які практикують цю спадщину - і наголосі на живій спадщині та її охороні через передачу з покоління до покоління. Відповідно до Конвенції, найголовніше - забезпечити оптимальні умови для виховання та передачі спадщини майбутнім поколінням через формальну та неформальну освіту.